жовтизна
ЖОВТИ́ЗНА́, ти́зни́, ж. Абстр. ім. до жо́втий.
Взявся мертвою жовтизною.. дубовий листок (Жур., Вечір.., 1958, 405);
У місячному сяйві до жовтизни бліде обличчя Тура з різко окресленими тінями ставало натхненним (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 639).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me