жовтодзьобий

ЖОВТОДЗЬО́БИЙ, а, е. Те саме, що жовторо́тий.

За хвилину в мене був повен рот малесеньких рябеньких яєчок, а в пазусі кілька жовтодзьобих горобенят (Сміл., Сашко, 1957, 5);

[Бакаляр:] А колись же, пам’ятаю, Першокурсник жовтодзьобий, Повен щирої шаноби, Вірив блазням бородатим, їхнім вигадкам проклятим (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 271).