1. Словник української мови в 11 томах

жом

ЖОМ, у, ч. Відходи цукрового виробництва, що є цінним кормом для худоби.

Поблизу артілі розміщено цукровий комбінат, звідки колгосп щороку забирає для годівлі худоби велику кількість жому (Колг. Укр., 7, 1961, 25);

Вулицею проходять доярки з економії, обдерті, пропахлі прокислим жомом і потом скотини (Стельмах, Хліб.., 1959, 283).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жом — жом іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. жом — див. залишок Словник синонімів Вусика
  3. жом — [жом] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
  4. жом — -у, ч. Відходи цукрового виробництва, що є цінним кормом для худоби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. жом — Макуха, жмаки, вичавки Словник чужослів Павло Штепа
  6. жом — Відхід цукробурякового виробництва; ж. спресований, заквашений або висушений, мелясоподібний тощо є цінною складовою частиною кормів для свиней та вел. рогатої худоби. Універсальний словник-енциклопедія