1. Словник української мови в 11 томах

жонатий

ЖОНА́ТИЙ, а, е. Який має жінку; одружений.

І сниться їй той син Іван І уродливий і багатий, Уже засватаний, жонатий (Шевч., II, 1953, 287);

Я сказав Ганці, що я жонатий і взагалі людина мандрівна (Ю. Янов., II, 1958, 66);

// з ким, на кому. Який вступив у шлюб.

Князь Михайло Михайлович Вишневецький був жонатий з дочкою волоського господаря (Стор., І, 1957, 365);

— Чи ти, Галю, не знаєш Варениченка? — пита москалиха дочки.. — Того Вареника, що — розказують — разом на двох жінках був жонатий? (Мирний, II, 1954, 224).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жонатий — жона́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. жонатий — Одружений, пошлюблений, спарований, ір. окручений, запряжений; ПОБ. сімейний. Словник синонімів Караванського
  3. жонатий — -а, -е. Який має жінку; одружений. || з ким, на кому. Який узяв шлюб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жонатий — Одружений, (вона) видана, див. сім'янин Словник чужослів Павло Штепа
  5. жонатий — жона́тий одружений (м, ср, ст): Раптом я почув розпачливий голос тієї дівчини, що ішла з Романом: “Пане інжи́нер! Ви жонатий!” (Чайківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. жонатий — Біда жонатому, як собаці кудлатому. Бо кожний має до них якесь домагання. До тридцять — нежонатий, до сорок — небагатий, то нема що й починати. Життєве спостереження. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. жонатий — ОДРУ́ЖЕНИЙ (який має дружину), ЖОНА́ТИЙ, ОЖЕ́НЕНИЙ рідше. Вася був одружений (О. Гончар); У нього було три сини жонатих, та аж чотири дочки (Г. Квітка-Основ'яненко); У мене один син нежонатий, а другий оженений (Словник Б. Грінченка). Словник синонімів української мови
  8. жонатий — Жона́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)