1. Словник української мови в 11 томах

жорсткуватий

ЖОРСТКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, не зовсім жорсткий (у 1, 2 знач.).

Губи його були сухі, жорсткуваті (Рибак, Помилка.., 1956, 287);

Усмішка здавалася вимушеною, жорсткуватою і різко змінювала її обличчя (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 260).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жорсткуватий — жорсткува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. жорсткуватий — -а, -е. Трохи, не зовсім жорсткий (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови