1. Словник української мови в 11 томах

журавлиця

ЖУРАВЛИ́ЦЯ, і, ж. Самка журавля; журавка.

А ще вище довгими ключами пливли журавлі з журавлицями (Довж., Зач. Десна, 1957, 131).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. журавлиця — журавли́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. журавлиця — -і, ж. Самка журавля; журавка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. журавлиця — Журавлиця, -ці ж. = журавка. Словник української мови Грінченка