забаганка

ЗАБАГА́НКА, и, ж. Примхливе бажання, каприз.

Від дитинства звикла [Ядзя], що всі коло неї старалися угодити дрібним забаганкам пещеної дитини (Кобр., Вибр., 1954, 93);

Там [у кузні] сперечались в ночі й ранки Про те, що діялось давно, Про дивні панські забаганки, Про їхні страви і вино (Мал., Серце.., 1959, 214);

Федір радо виконував усі Маринині забаганки (Мушк., Серце.., 1962, 91).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забаганка — забага́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. забаганка — див. примха Словник синонімів Вусика
  3. забаганка — ЗАБАГ (примхливе бажання) примха, веред, комиза, сов. каприз; мн. ЗАБАГАНКИ, вередування, химери, фанаберії. Словник синонімів Караванського
  4. забаганка — -и, ж. Примхливе бажання, каприз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. забаганка — ПРИ́МХА (несподіване, нічим не обґрунтоване бажання як вияв неврівноваженості), ЗАБАГА́НКА, КАПРИ́З, ВИ́ГАДКА, ФАНТА́ЗІЯ, ХИМЕ́РА, ВЕ́РЕДИ розм., ПРИВЕРЕ́ДИ розм., ДУР розм., НО́РОВИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКИ розм., ВИ́БРИКИ розм., КО́НИКИ розм., ПРИЧУ́ДА заст. Словник синонімів української мови
  6. забаганка — Забага́нка, -нки, -нці; -га́нки, -га́нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)