забамкати

ЗАБА́МКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати бамкати, дзвонити.

З невидної дзвіниці забамкали нараз дзвони (Фр., IV, 1950, 389).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забамкати — заба́мкати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. забамкати — -аю, -аєш, док., розм. Почати бамкати, дзвонити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забамкати — Забамкати, -каю, -єш гл. = забаламкати. Словник української мови Грінченка