забарвлення
ЗАБА́РВЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. заба́рвити.
Сафлор іноді розводять на городах заради пелюсток, які використовують для забарвлення в жовтий колір тіста та інших продуктів (Ол. та ефір. культ., 1956, 331).
2. Колір або відтінок кольору чого-небудь.
Мартинюк лежав і думав, що ось його волосся починає втрачати своє забарвлення (Дмит., Наречена, 1959, 61);
Більшість земноводних своїм забарвленням добре пристосована до середовища (Визначник земноводних.., 1955, 10).
3. перен. Специфічна, своєрідна риса чого-небудь.
Можна буде історію ту подати з гумористичним забарвленням, щоб не так уразити (Головко, II, 1957, 553);
При доборі того чи іншого слова ми.. завжди повинні зважати на емоційне та образне забарвлення слова (Рильський, III, 1956, 88).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забарвлення — заба́рвлення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- забарвлення — Додаткові стилістичні відтінки мовних одиниць, що надають висловленню чи тексту певного характеру (урочистості, книжності, просторічності тощо). Словник стилістичних термінів
- забарвлення — (шкіри) колір відтінок, кн. пігментація; (слова) П. нюанс; (дія) забарвлювання. Словник синонімів Караванського
- забарвлення — [забарўлеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
- забарвлення — -я, с. 1》 Дія за знач. забарвити. 2》 Колір або відтінок кольору чого-небудь. 3》 перен. Специфічна, своєрідна риса чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забарвлення — ВІДТІ́НОК (незначна видозміна, тонка різниця, додаткове нашарування в чому-небудь), НЮА́НС, НАЛІ́Т чого, який, ПРИ́СМАК. Голос у старої пом'якшав, набрав теплих, задушевних відтінків (О. Словник синонімів української мови