1. Словник української мови в 11 томах

забарливий

ЗАБА́РЛИВИЙ, а, е. Те саме, що забарни́й 1.

Полонені почали неквапливо, в’яло шикуватися по чотири.. Найбільш забарливих [фельдфебель] «підохочував» грушевим ціпком (Коз., Гарячі руки, 1960, 117).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забарливий — заба́рливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. забарливий — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
  3. забарливий — -а, -е. Те саме, що забарний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. забарливий — ЗАБАРНИ́Й (про людину — який бариться, робить щось не поспішаючи), ЗАБА́РЛИВИЙ, НЕКВАПЛИ́ВИЙ, НЕКВАПНИ́Й, НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШНИЙ, ЗАГА́ЙНИЙ, НЕХАПЛИ́ВИЙ розм. Забарнії гості забарилися в хаті (Словник... Словник синонімів української мови