забастовщик

ЗАБАСТО́ВЩИК, а, ч. Учасник забастовки; страйкар.

Двічі його як забастовщика по етапу приганяли в рідне село (Гончар, Таврія.., 1957, 535).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me