забастовщик
ЗАБАСТО́ВЩИК, а, ч. Учасник забастовки; страйкар.
Двічі його як забастовщика по етапу приганяли в рідне село (Гончар, Таврія.., 1957, 535).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
ЗАБАСТО́ВЩИК, а, ч. Учасник забастовки; страйкар.
Двічі його як забастовщика по етапу приганяли в рідне село (Гончар, Таврія.., 1957, 535).