забезпечуватися

ЗАБЕЗПЕ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАБЕЗПЕ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся; наказ. сп. забезпе́чся; док.

1. Задовольняти себе в чомусь, у якихось потребах.

[Взуваю] російські «галоші», якими я забезпечилась, вибираючись у славну болотом Бібрку (У. Кравч., Вибр., 1958, 310).

2. Вживати певні заходи, робити якийсь запас і т. ін., щоб гарантувати себе від чого-небудь.

Та багатому багато його [щастя] треба, а бідному й то гаразд, коли буде що на завтра кусати, буде чим забезпечитись від холоду! (Мирний, IV, 1955, 287);

На всякий злучай [випадок], — гадав собі [Андрій], — не зашкодить забезпечитися. Взяв.. за пазуху старий татарський кинджал (Фр., VIII, 1952, 298).

3. тільки недок. Пас. до забезпе́чувати.

Комуністичне виробництво вимагає високої організованості, чіткості і дисципліни, які забезпечуються не шляхом примусу, а на основі розуміння громадського обов’язку (Програма КПРС, 1961, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забезпечуватися — забезпе́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забезпечуватися — [забеизпечуватиес'а і забеиспечуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. забезпечуватися — -уюся, -уєшся, недок., забезпечитися, -чуся, -чишся; наказ. сп. забезпечся; док. 1》 Задовольняти себе в чомусь, у якихось потребах. 2》 Вживати певних заходів, робити якийсь запас і т. ін., щоб гарантувати себе від чого-небудь. 3》 тільки недок. Пас. до забезпечувати. Великий тлумачний словник сучасної мови