забитний

ЗАБИТНИ́Й, а́, е́, розм.

1. Занесений снігом (про шлях).

Дорога забитна… снігу валява (Сл. Гр.).

2. Із занесеними снігом шляхами, ярами і т. ін.

Зима була морозна і забитна (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 808).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забитний — забитни́й прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. забитний — -а, -е, розм. 1》 Занесений снігом (про шлях). 2》 Із занесеними снігом шляхами, ярами і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забитний — Забитни́й, -а́, -е́ О пути, дорогѣ: занесенный снѣгомъ. Черк. у. Дорога забитна... снігу валява. О. 1861. V. 71. Словник української мови Грінченка