заблудлий

ЗАБЛУ́ДЛИЙ, а, е. Те саме, що заблу́каний.

Починав [Проць] розказувати, як бродив він заблудлим телям по дорогах далекої Бельгії (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 102).

◊ Заблу́дла вівця́ див. вівця́.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заблудлий — заблу́длий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. заблудлий — -а, -е. Те саме, що заблуканий. Великий тлумачний словник сучасної мови