заблудлий
ЗАБЛУ́ДЛИЙ, а, е. Те саме, що заблу́каний.
Починав [Проць] розказувати, як бродив він заблудлим телям по дорогах далекої Бельгії (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 102).
◊ Заблу́дла вівця́ див. вівця́.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me