1. Словник української мови в 11 томах

забовтувати

ЗАБО́ВТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАБО́ВТАТИ, аю, аєш, док.

1. перех. Замочувати, забризкувати одяг знизу.

2. перех. Розмішувати що-небудь у рідині.

Холодну воду борошном забовтала [Маруся] (Григ., Вибр., 1959, 35).

3. тільки док., неперех. Почати бовтати ( див. бо́втати 3).

Вже на березі Замфір підняв цигана догори, аж той забовтав ногами в повітрі (Коцюб., І, 1955, 212);

Кудлатий пес забовтав хвостом і зіп’явся на воза (Епік, Тв., 1958, 532).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забовтувати — забо́втувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забовтувати — див. мішати Словник синонімів Вусика
  3. забовтувати — -ую, -уєш, недок., забовтати, -аю, -аєш, док. 1》 перех.Замочувати, забризкувати одяг знизу. 2》 перех. Розмішувати що-небудь у рідині. 3》 тільки док., неперех. Почати бовтати (див. бовтати 3)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. забовтувати — ЗАБО́ВТАТИ (замочити, забризкати одяг, взуття знизу), ЗАБРЬО́ХАТИ розм., ОББРЬО́ХАТИ розм., ЗАТЕЛЕ́ПАТИ фам., зневажл., ЗАДРИ́ПАТИ фам., ЗАБЕ́ЙКАТИ діал. — Недок.: забо́втувати, забрьо́хувати, оббрьо́хувати. Словник синонімів української мови