забожитися
ЗАБОЖИ́ТИСЯ, ожу́ся, о́жишся, заст. Док. до божи́тися.
Забожилася [Олена], що тільки він вернеться з походу від Чернігова та пришле людей, то вона зараз і подає рушники… (Кв.-Осн., II, 1956, 208);
— Товариші, повірте мені, і тоді життя буде прекрасним, от їй же богу правда! — Богунець Чиж так палко вірив у те, що говорив, що, забожившись, стукнув себе кулаком у груди (Довж., Зач. Десна, 1957, 115).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забожитися — забожи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- забожитися — -ожуся, -ожишся, заст. Док. до божитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забожитися — Забожи́тися, -жу́ся, -жишся гл. Забожиться. Хоч, як козак забожиться, — не йми, дівко, віри. Мет. 53. Словник української мови Грінченка