1. Словник української мови в 11 томах

заболонь

ЗА́БОЛОНЬ, і, ж. Шар деревини, який міститься безпосередньо під корою.

Ближче до кори знаходиться наймолодша частина деревини — заболонь. Вона відрізняється від ядрової деревини світлішим кольором (Стол.-буд. справа, 1957, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заболонь — за́болонь іменник жіночого роду шар деревини Орфографічний словник української мови
  2. заболонь — -і, ж. Шар деревини, який міститься безпосередньо під корою. Великий тлумачний словник сучасної мови