1. Словник української мови в 11 томах

заболочення

ЗАБОЛО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. заболоти́ти 1 і стан за знач. заболоти́тися 1.

Багаторічні трави у зрошуваних умовах запобігають засоленню і заболоченню грунтів (Колг. Укр., 5, 1961, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заболочення — заболо́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. заболочення — ЗАБОЛОЧЕННЯ – ЗАБОЛОЧЕНІСТЬ Заболочення. Перетворення в болото; забруднення болотом: заболочення ґрунтів, заболочення лук, заболочення пасовищ. Заболоченість, -ності, ор. -ністю. Ступінь заболочення: велика заболоченість берегів. Літературне слововживання
  3. заболочення — -я, с. Дія за знач. заболотити 1) і стан за знач. заболотитися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови