1. Словник української мови в 11 томах

заборсаний

ЗАБО́РСАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до забо́рсати.

У хату вскочила жінка — не жінка, дівка — не дівка: голова не покрита, як у дівки, а коси заборсані в мичку (Мирний, І, 1949, 247);

*Образно. О друже дальній мій, людино на землі, В житті заборсана, мов у густих тенетах! (Рильський, Поеми, 1957, 222).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заборсаний — забо́рсаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. заборсаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заборсати. Великий тлумачний словник сучасної мови