забруджений
ЗАБРУ́ДЖЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до забруди́ти.
Вночі, забруджений по вуха, я повернувся додому (Чорн., Визвол. земля, 1959, 165).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забруджений — забру́джений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- забруджений — Забру́днений і забру́джений Правописний словник Голоскевича (1929 р.)