забруднити

ЗАБРУДНИ́ТИ див. забру́днювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забруднити — забрудни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забруднити — ЗАБРУДНЮВАТИ бруднити, засмічувати, д. занечищувати, (болотом) заболочувати, каляти, задрипувати, забрьохувати, зателепувата, затьопувати, с. запаскуджувати, запоганювати, дк. захвойдати; (обличчя) замурзувати; П. ганьбити, паплюжити, чорнити, очорнювати, обпаскуджувати. Словник синонімів Караванського
  3. забруднити — див. забруднювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. забруднити — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
  5. забруднити — Забруднити, -ню́, -ниш гл. = забрудити. Словник української мови Грінченка