1. Словник української мови в 11 томах

забрукований

ЗАБРУКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до забрукува́ти.

Галасливим кигиканням ненаїдливих чайок, цокотом кінських копит на погано забрукованих вулицях і голосами перекупок розпочинає вона [Одеса] свій звичайний трудовий день (М. Ол., Леся, 1960, 120);

Я дивлюсь униз, на забруковане подвір’я (Кол., На фронті.., 1959, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забрукований — забруко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. забрукований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до забрукувати. || забруковано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови