забудівля
ЗАБУДІ́ВЛЯ, і, ж. Те саме, що забудо́ва.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забудівля — забуді́вля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- забудівля — -і, ж. Те саме, що забудова. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забудівля — БУДІВНИ́ЦТВО (створення будівель, яких-небудь споруд), БУДО́ВА, БУДІ́ВЛЯ рідко; БУДУВА́ННЯ, СПОРУ́ДЖЕННЯ, СПОРУ́ДЖУВАННЯ, ЗВЕ́ДЕННЯ (як процесуальність, тривання цієї дії); ПОБУДО́ВА, ПОБУДУВА́ННЯ (як результат цієї дії); ЗАБУДО́ВА... Словник синонімів української мови
- забудівля — Забудівля, -ля с. Строеніе, постройка. Дзвіниця коло тієї ж церкви ще дивнійша: стоїть підмурок... на підмурку по краях... стовпи... на тих стовпах мурований піддашок, як червоний поясок; на піддашку забудівля з дірами замісць вікон. Тут дзвони висять... Словник української мови Грінченка