забучувати
ЗАБУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАБУТИ́ТИ, учу́, ути́ш, док., перех., спец. Те саме, що забуто́вувати.
Пішов Іван забучувати породою простір, де вже було вийняте вугілля (Рудь, Гомін.., 1959, 141);
Капіталісти повтікали, ..забутивши початі шахти (Досв., Вибр., 1959, 306).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забучувати — забу́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- забучувати — -ую, -уєш, недок., забутити, -учу, -утиш, док., перех., спец. Те саме, що забутовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови