забігання
ЗАБІГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. забіга́ти.
Рішуче борючись проти всякої рутини, чіпляння за старі, віджилі форми, [Комуністична] партія разом з тим виступає проти забігання вперед, проти впровадження таких економічних форм господарських зв’язків, для яких ще не дозріли умови (Ком. Укр., 4, 1961, 39).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забігання — забіга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- забігання — -я, с. Дія за знач. забігати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забігання — Забіга́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- забігання — Забіга́ння, -ня с. 1) Забѣганіе. 2) Предупрежденіе. Словник української мови Грінченка