забігання

ЗАБІГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. забіга́ти.

Рішуче борючись проти всякої рутини, чіпляння за старі, віджилі форми, [Комуністична] партія разом з тим виступає проти забігання вперед, проти впровадження таких економічних форм господарських зв’язків, для яких ще не дозріли умови (Ком. Укр., 4, 1961, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забігання — забіга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. забігання — -я, с. Дія за знач. забігати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забігання — Забіга́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. забігання — Забіга́ння, -ня с. 1) Забѣганіе. 2) Предупрежденіе. Словник української мови Грінченка