забілітися
ЗАБІЛІ́ТИСЯ, і́ється, док. Те саме, що забілі́ти.
Земля вся в снігу забіліється (Рудан., Тв., 1956, 69);
Окремі ферми осяйно забілілися причілками (Гончар, III, 1959, 434);
// перен. Стати сивим.
Вже й скроні забілілися, почорніли руки (Чорн., Пісні.., 1958, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забілітися — забілі́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- забілітися — -іється, док. Те саме, що забіліти. Великий тлумачний словник сучасної мови