забірний
ЗАБІРНИ́Й, а́, е́. Стос. до забору.
Забірний колодязь.
Забірна́ кни́жка — книжка, на підставі якої що-небудь видається, одержується.
— Корми у нас [у колгоспі] видаються тепер по забірній книжці і суворо за вагою (Рад. Укр., 28. XII 1960, 6).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забірний — забірни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- забірний — -а, -е. Стос. до забору. Забірний колодязь. Забірна книжка — а) книжка з талонами на одержання, забір певного виду та кількості товару; б) книжка, в якій ведеться облік, запис товарів, що відпускаються в кредит. Великий тлумачний словник сучасної мови