1. Словник української мови в 11 томах

заваблювати

ЗАВА́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., рідко, ЗАВА́БИТИ, блю, биш; мн. зава́блять; док., перех. Те саме, що зама́нювати.

Подекуди вона [трава].. стелеться по землі, заваблює подорожнього (Гончар, Тронка, 1963, 217);

Обом заваблювали душу світлі простори, сонце, синє роздолля… (Гончар, Тронка, 1963, 246);

— Гадаєш, що мене тепер знов завабиш до себе? Ні, небоже! (Фр., IV, 1950, 410).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заваблювати — зава́блювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. заваблювати — див. кликати Словник синонімів Вусика
  3. заваблювати — -юю, -юєш, недок., рідко, завабити, -блю, -биш; мн. заваблять; док., перех. Те саме, що заманювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заваблювати — ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ЗНА́ДЖУВАТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, КЛИ́КАТИ... Словник синонімів української мови
  5. заваблювати — Заваблювати, -люю, -єш сов. в. зава́бити, -блю, -биш, гл. Приманивать, приманить. Словник української мови Грінченка