1. Словник української мови в 11 томах

завалка

ЗАВА́ЛКА, и, ж., спец. Те саме, що зава́лювання.

Бригада Мусадзе закінчувала завалку шихти в піч (Собко, Біле полум’я, 1952, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завалка — зава́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. завалка — -и, ж., спец. Те саме, що завалювання. Великий тлумачний словник сучасної мови