заватра
ЗАВА́ТРА, и, ж., діал. Курінь для пастухів серед загороди, в якій ночують тварини (на полонинах).
Федір Штола.. обійшов заватру і загнав навідліг сокиру в стіну (Гжицький, Опришки, 1962, 12).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заватра — -и, ж., діал. Курінь для пастухів серед загороди, в якій ночують тварини (на полонинах). Великий тлумачний словник сучасної мови
- заватра — Зава́тра, -ри ж. У гуцульскихъ пастуховъ въ полонинах: родъ шалаша среди загороди, въ которой ночуютъ животныя: съ покатой крышей изъ луба и открытыми боками, чтобы спящій тамъ пастухъ могъ всегда видѣть животныхъ. Шух. І. 185, 188. Словник української мови Грінченка