1. Словник української мови в 11 томах

завбачливий

ЗАВБА́ЧЛИВИЙ, а, е. Здатний наперед розгадати чиї-небудь наміри, зрозуміти якісь обставини, врахувати потреби і т. ін.

Вона була жадібна, хижа, хоч водночас розумна і завбачлива (Сенч., Опов., 1959, 101);

У завбачливого Лукича знайшовся в кишені засмальцьований індивідуальний пакет (Гончар, І, 1954, 467);

Завбачливий Богун щодня водив свій полк у поле: вчив козацької науки (Кач., II, 1958, 427).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завбачливий — завба́чливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. завбачливий — див. далекоглядний Словник синонімів Вусика
  3. завбачливий — Передбачливий, далекоглядний; завбачний; пор. ОБАЧНИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. завбачливий — -а, -е. Здатний наперед розгадати чиї-небудь наміри, зрозуміти якісь обставини, врахувати потреби і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови