1. Словник української мови в 11 томах

завбачувати

ЗАВБА́ЧУВАТИ, ую, уєш і ЗАВБАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАВБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех.

1. Знати наперед, на основі певних фактів робити передбачення, висновок про розвиток, настання яких-небудь явищ, подій.

Використання радіозонда полегшує завдання завбачувати погоду (Наука.., 2, 1958, 6);

Грецькі вчені [в Стародавній Греції] завбачали сонячні затемнення, визначили положення ряду зір (Іст. стар. світу, 1957, 128).

2. Правильно орієнтуючись в яких-небудь обставинах, здогадуватися наперед про щось.

Ми напевне піймаємо на гарячому того осоружного чоловіка, існування якого давно завбачував Стратіон (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завбачувати — завба́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. завбачувати — див. передбачати Словник синонімів Вусика
  3. завбачувати — ЗАВБАЧАТИ перед бачати, догадуватися, знати наперед; (словесно) казати наперед, передрікати. Словник синонімів Караванського
  4. завбачувати — -ую, -уєш і завбачати, -аю, -аєш, недок., завбачити, -чу, -чиш, док., перех. 1》 Знати наперед, на основі певних фактів робити передбачення, висновок про розвиток, настання яких-небудь явищ, подій. 2》 Правильно орієнтуючись у яких-небудь обставинах, здогадуватися наперед про щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. завбачувати — ПЕРЕДБАЧА́ТИ (уявляти дальший хід, розвиток чогось), ПРОВИ́ДІТИ уроч., ПРОЗИРА́ТИ уроч., ПЕРЕДХО́ПЛЮВАТИ уроч. рідше, ПРОЗРІВА́ТИ рідше; ЗАВБА́ЧУВАТИ (ЗАВБАЧА́ТИ) (перев. Словник синонімів української мови