1. Словник української мови в 11 томах

завжденний

ЗАВЖДЕ́ННИЙ, а, е, розм., рідко. Який завжди буває, повторюється і т. ін.; повсякчасний.

Діти на селі — поміч.. Піднялись трохи хлопці, — треба їх до діла призвичаїти. От і почалось завжденне, на перший раз для дітвори любе, призвичаювання (Мирний, І, 1949,210).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завжденний — завжде́нний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. завжденний — -а, -е, діал. Споконвічний, постійний, повсякчасний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завжденний — ПОСТІ́ЙНИЙ (який триває весь час, не припиняючись і не перериваючись), СТА́ЛИЙ, БЕЗПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУПИ́ННИЙ, НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ), НЕСПИ́ННИЙ, БЕЗПЕРЕСТА́ННИЙ, БЕЗНАСТА́ННИЙ, НЕНАСТА́ННИЙ, ПОВСЯКЧА́СНИЙ, БЕЗЗМІ́ННИЙ, НЕПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУСТА́ННИЙ... Словник синонімів української мови
  4. завжденний — Завжде́нний, -а, -е Всегдашній, постоянный. Треба їх до діла призвичаїти. От і почалось завжденне призвичаювання. Мир. ХРВ. 127. Словник української мови Грінченка