завждишній
ЗА́ВЖДИШНІЙ, я, є, розм., рідко. Тс само, що завжде́нний.
— Так підемо купно колядувати? — питали хлопці. — Не треба, не хочемо вас. Ви гукаєте дуже, — одмагалися дівчата.. То було завждишнє змагання (Мирний, III, 1954, 43).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завждишній — завжди́шній прикметник розм., рідко Орфографічний словник української мови
- завждишній — -я, -є, діал. Те саме, що завжденний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- завждишній — ПОСТІ́ЙНИЙ (який триває весь час, не припиняючись і не перериваючись), СТА́ЛИЙ, БЕЗПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУПИ́ННИЙ, НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ), НЕСПИ́ННИЙ, БЕЗПЕРЕСТА́ННИЙ, БЕЗНАСТА́ННИЙ, НЕНАСТА́ННИЙ, ПОВСЯКЧА́СНИЙ, БЕЗЗМІ́ННИЙ, НЕПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУСТА́ННИЙ... Словник синонімів української мови