завиватися
ЗАВИВА́ТИСЯ¹, а́ється, недок., ЗАВИ́ТИСЯ, в’є́ться, док.
1. Набувати форми завитка, робитися закрученим; закручуватися.
Вона [борода] росла, як хотіла: уздовж по грудях, і в ширину — по жилавій шиї, завивалася рудуватими кільцями (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 45);
Зелені коси водоростей крутились, завивались, ніби їх хтось розчісував там та закручував у баранці (Збан., Мор. чайка, 1959, 197);
Латуні добре обробляються різанням на верстатах, але вони утворюють стружку, яка завивається (Токарна справа.., 1957, 60);
// Закручуючи собі волосся, робити кучері.
2. Рухатися, утворюючи собою завитки.
Те страховище вилося, як гадина, вилося-завивалося (Мирний, І, 1954, 65);
Ні душі тобі живої! Хіба вуж зав’ється Та орел ширококрилий Небом пронесеться (Рудан., Тв., 1956, 84);
На крутих гребенях [хвиль] завивалися білі баранці (Збан., Сеспель, 1961, 3);
// Підноситися вгору витками; звиватися.
Жайворонок в небо весело завився, Крильцями тріпоче, піснею залився (Щог., Поезії, 1958, 102).
3. рідко. Бути вплетеним у що-небудь; вплітатися.
Нехай і мій зав’ється скромний квіт В вінок од українського народу (Рильський, Мости, 1948, 6).
4. тільки недок. Пас. до завива́ти².
ЗАВИВА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок., ЗАВИ́НУ́ТИСЯ, и́ну́ся, и́не́шся і рідко ЗАВИ́ТИСЯ, в’ю́ся, в’є́шся, док.
1. Обмотувати, закутувати себе чим-небудь.
Русинки, ж там [на Поділлі] завиваються в намітки, ..ходять в запасках (Свидн., Люборацькі, 1955, 4);
Хима завилась гарною наміткою (Коцюб., І, 1955, 87).
2. тільки недок. Пас. до завива́ти³.
Значення в інших словниках
- завиватися — завива́тися 1 дієслово недоконаного виду обмотуватися завива́тися 2 дієслово недоконаного виду закручуватися тощо рідко Орфографічний словник української мови
- завиватися — I -ається, недок., завитися, -в'ється, док. 1》 Набувати форми завитка, робитися закрученим; закручуватися. || Закручуючи собі волосся, робити кучері. 2》 Рухатися, утворюючи собою завитки. || Підноситися вгору витками; звиватися. 3》 рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови