завмираючий

ЗАВМИРА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до завмира́ти.

Ще кілька рухів, завмираючих, ніжних, як дотик пелюстка, і молот спинився (Сенч., Опов., 1959, 23);

Здалеки долітають завмираючі гуки музики… (Н.-Лев., IV, 1956, 110);

Він замислився, дослухуючи рештки згасання. Ловить окремі тони завмираючих вулиць (Ю. Янов., І, 1958, 135).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me