заводійка

ЗАВОДІ́ЙКА, и, ж., розм. Жін. до заводі́й 1.

От викохали, виростили,.. полине у світ і — шукай тоді… Тільки ні, Ліда не така. Що заводійка — то так, скрізь устигає, але ніхто поганого об ній слова не скаже (М. Ол., Чуєш.., 1959, 36);

В дорозі Тоня виявила себе такою заводійкою, що Ліна часом аж заздрила її кипучості, товариськості (Гончар, Тронка, 1963, 170).