1. Словник української мови в 11 томах

заворушення

ЗАВОРУ́ШЕННЯ, я, с., перев. мн.

1. Масовий вияв невдоволення кимсь, чимсь, протесту проти кого-, чого-небудь.

У 1810-1811 рр. ..французька промисловість зазнавала великої кризи. Було багато безробітних, почалися робітничі заворушення (Нова іст., 1956, 92);

У халіфаті часто піднімались народні заворушення (Іст. середніх віків, 1955, 50);

Хвиля революційних заворушень котилась по Росії (М. Ол., Леся, 1960, 93).

2. рідко. Дія за знач. заворуши́тися 1.

Враз я увесь відчув якесь дивне заворушення в камері (Кол., На фронт.., 1959, 114).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заворушення — завору́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. заворушення — [завоурушеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  3. заворушення — -я, с., перев. мн. 1》 Масовий вияв невдоволення кимсь, чимсь, протесту проти кого-, чого-небудь. 2》 рідко. Дія за знач. заворушитися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заворушення — ЗАВОРУ́ШЕННЯ перев. мн. (масовий вияв невдоволення, протесту), КОЛОТНЕ́ЧА заст., КОЛОТНЯ́ заст. рідше, СМУ́ТА заст., РОЗГАРДІЯ́Ш розм. рідко. Словник синонімів української мови