завсідник
ЗА́ВСІ́ДНИК, а, ч., розм. Постійний відвідувач.
Поміщик Золотарьов був безжурний гультяй — п’яничка та лобур, завсідник усіх ресторанів та кафе (Смолич, V, 1959, 40);
Прийшов Анатолій. Зазирнув до кімнати, де були гості, побачив батькових завсідників, побачив Степана, невдоволено скривився (Загреб., Спека, 1961, 291).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завсідник — за́всі́дник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- завсідник — -а, ч., розм. Постійний відвідувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- завсідник — завсідник постійний відвідувач (кав'ярні, бару тощо)(ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт