1. Словник української мови в 11 томах

завушниця

ЗАВУ́ШНИЦЯ, рідше ЗАУ́ШНИЦЯ, і, ж.

1. Запалення завушних залоз.

Лічить [Пріська] людей чи від лихоманки, чи від гризі і від заушниць (Кв.-Осн., II, 1956, 175).

2. діал. Сережка.

Купив козак Олені заушниці зелені да й почепив до уха (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завушниця — заву́шниця 1 іменник жіночого роду запалення вушних залоз заву́шниця 2 іменник жіночого роду сережка діал. Орфографічний словник української мови
  2. завушниця — рідше заушниця, -і, ж. 1》 Запалення завушних залоз. 2》 діал. Сережка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завушниця — (мед.) свинка хохл. (заушніца) свинка (хвороба) Словник чужослів Павло Штепа
  4. завушниця — СЕРЕ́ЖКИ мн. (прикраса, що продягається в мочку вуха людини), СЕ́РГИ, КОВТКИ́ діал., КУ́ЛЬЧИКИ діал., ЗАВУ́ШНИЦІ (ЗАУ́ШНИЦІ) діал.; КЛІ́ПСИ (така прикраса, що затискується на мочці вуха). (Оленка:) Яка ти стала гарна в сережках! (І. Словник синонімів української мови