1. Словник української мови в 11 томах

завше

ЗА́ВШЕ, присл., розм. Те саме, що за́вжди́.

З якимось надзвичайним зацікавленням слухала завше Маруся.. гуцульські оповідання, повір’я й приказки (Хотк., II, 1966, 35);

В боротьбі проти турецько-татарської навали український народ завше мав допомогу від російського народу (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завше — за́вше прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. завше — див. безперервно; завжди Словник синонімів Вусика
  3. завше — присл. Те саме, що завжди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. завше — ЗА́ВЖДИ́ (весь час чи протягом певного часового відрізка — незмінно), ПОСТІ́ЙНО, ПОВСЯКЧА́С, ВСЯКЧА́С (УСЯКЧА́С), ДОВІ́КУ, ПОВІ́КИ, ПОВІ́К, ПОВІ́К-ВІ́КИ, ПОВІ́К-ВІКІ́В, ВВІК (УВІ́К) розм., ЗА́ВШЕ розм., ЗА́ВСІ́ДИ (ЗА́ВСІ́ГДИ) розм., ВСЕ (УСЕ́) розм. Словник синонімів української мови
  5. завше — За́вше, звич. за́вжди, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. завше — Завше нар. = завжде. У мене чари завше готові: білеє личко, чорнії брови. Чуб. V. 75. Словник української мови Грінченка