завізний

ЗАВІ́ЗНИЙ, а, е, розм.

1. Дуже зайнятий, завантажений.

Чи ви завізні? Може б мені чоботи пошили? (Сл. Гр.).

2. Прикм. до заві́з 2.

ЗАВІЗНИ́Й, а́, е́. Завезений, привезений звідки-небудь; протилежне місцевий.

Насіння багаторічних бобових трав, вирощене на місці, дає більші врожаї, ніж завізне (Колг. Укр., 6, 1961, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завізний — заві́зний прикметник розм. завізни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. завізний — I зав`ізний-а, -е, розм. 1》 Дуже зайнятий, завантажений. 2》 Прикм. до завіз 2). II завізн`ий-а, -е. Завезений, привезений звідки-небудь; прот. місцевий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завізний — ПРИВІЗНИ́Й (привезений звідкись, не місцевий), ЗАВІЗНИ́Й, ЗАВЕ́ЗЕНИЙ, І́МПОРТНИЙ (привезений з-за кордону). Користуючись і своїми, і привізними жолудями, асканійці насаджують у степу широкі смуги дубового лісу (І. Словник синонімів української мови
  4. завізний — Заві́зний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. завізний — Завізний, -а, -е Имѣющій много дѣла, работы. Чи ви завізні? може б мені чоботи пошили? Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка