1. Словник української мови в 11 томах

завій

ЗАВІ́Й¹, во́ю, ч.

1. Рвучкий круговий рух вітру.

Курделиця виє, січе обличчя, обкручується навколо старої холодними завоями (Сміл., Сад, 1952, 108);

Гостре око спіймало в скісних завоях хуртовини дві ледве помітні постаті (Кучер, Дорога.., 1939, 20).

2. Замет, пагорб, утворений вітром (з піску, снігу, силу).

Безмежнеє поле в сніжному завою, Ох, дай мені обширу й волі! (Пісні та романси.., II, 1956, 190);

Я їхав на фронт, на правий берег Дніпра, снігові завої затримали мене на якійсь глухій цукроварні (Перв., Невигадане життя, 1958, 296).

3. перев. мн. Завихрені вітром клуби, кільця, пасма диму, пилу, куряви і т. ін.

Над синню озер фабричного диму завої (Сос., І, 1957, 458);

Пилюка скрипіла Шелюженкові на зубах, коли він у завоях куряви примчав мотоциклом до переправи і взявся за трос (Гончар, Маша.., 1959, 106).

4. рідко. Пасмо закрученого волосся; завиток.

На лобі почорнів завій, Але пусте і рана, й кров, Я навіть смерть би поборов (Бажан, Роки, 1957, 238).

ЗАВІ́Й², во́ю, ч., діал.

1. Пов’язка.

— Є у нас м’які завої і бальзам на рану гойний (Л. Укр., І, 1951, 433).

2. Чалма.

Круг вогню, підобгавши східним звичаєм ноги, сидять бородаті хаджі у великих завоях (Коцюб., і955 291).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завій — Заві́й: — круговий рух вітру; замет [43] Словник з творів Івана Франка
  2. завій — заві́й 1 іменник чоловічого роду рух вітру; замет, пагорб, утворений вітром; завихрені вітром клуби, кільця, пасма диму, пилу, куряви і т. ін; завиток заві́й 2 іменник чоловічого роду пов'язка діал. Орфографічний словник української мови
  3. завій — див. вітер; волосся Словник синонімів Вусика
  4. завій — (пов'язь) завивало, завиття, (у мусулман) чалма, (у індусів) тюрбан; (вітру) повів; (сніговий) замет, намет, кучугура. Словник синонімів Караванського
  5. завій — I -вою, ч. 1》 Рвучкий круговий рух вітру. 2》 Замет, пагорб, утворений вітром (з піску, снігу, пилу). 3》 перев. мн. Завихрені вітром клуби, кільця, пасма диму, пилу, куряви і т. ін. 4》 рідко. Пасмо закрученого волосся; завиток. II -вою, ч., діал. 1》 Пов'язка. 2》 Чалма. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. завій — Чалма, тюрбан Словник застарілих та маловживаних слів
  7. завій — ПОВ'Я́ЗКА (вузький шматок перев. тканини, яким обв'язують щось), ПЕРЕВ'ЯЗКА, ОБВ'ЯЗКА, ЗАВІ́Й діал., ОПА́СКА діал.; ОКЛЕ́ЙКА (також із паперу). Словник синонімів української мови
  8. завій — Заві́й, -во́ю, -во́єві, у -во́ї; заво́ї, -во́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. завій — Завій, -вою м. Повязка: чалма. Словник української мови Грінченка