завіритель

ЗАВІРИ́ТЕЛЬ, я, ч. Особа, яка виконує юридичне оформлення ділових паперів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завіритель — завіри́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. завіритель — -я, ч. Особа, яка виконує юридичне оформлення ділових паперів. Великий тлумачний словник сучасної мови