завіска
ЗАВІ́СКА¹, и, ж.
1. Зменш. до заві́са¹ 1.
Христя.. підійшла до Анрі-Жака тоді, коли той уже лежав за завіскою чистий та умиротворений (Ю. Янов., II, 1954, 53).
2. Те саме, що занаві́ска.
Вікна в хаті [Дениса] такі, що відчиняються, а не відсуваються, і на вікнах завіски (Гр., II, 1963, 313);
Спочатку [Ганна] потемки старанно заслонила завіскою вікно, щільно причинила за собою двері і аж тоді ввімкнула світло (Коз., Сальвія, 1959,106).
ЗАВІ́СКА², и, ж. Те саме, що заві́са².
Поганенькі рами й завіски швидко подалися під дужими руками, мов тонке павутиння (Н.-Лев., II, 1956, 202).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завіска — заві́ска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- завіска — див. занавіска Словник синонімів Вусика
- завіска — I -и, ж. 1》 Зменш. до завіса I 1). 2》 Те саме, що занавіска. II -и, ж. Те саме, що завіса II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- завіска — хохл. (занавеска) фіранка, запона фіранка, див. завіса Словник чужослів Павло Штепа
- завіска — ЗАНАВІ́СКА (шматок тканини або тюлю, яким завішують вікно, двері і т. ін.), ФІРА́НКА, ЗАВІ́СКА, ШТО́РКА, ЗАНАВІ́СА, НА́ВІ́СКА розм.; ПОРТЬЄ́РА, ШТО́РА, ГАРДИ́НА (перев. велика, довга, вигот. з коштовних тканин). Словник синонімів української мови
- завіска — Завіска, -ки ж. Передникъ, фартукъ. Міусск. окр. Словник української мови Грінченка