1. Словник української мови в 11 томах

завітрювати

ЗАВІ́ТРЮВАТИ, ює, недок., ЗАВІ́ТРИТИ, ить, док., безос. Починати віяти (про вітер).

Щось насувало грізне. Потемніло, завітрило, закрутила курява (Вас., І, 1959, 123);

Завітрювало з норд-осту.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завітрювати — заві́трювати дієслово недоконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  2. завітрювати — -ює, недок., завітрити, -ить, док., безос. Починати віяти (про вітер). Великий тлумачний словник сучасної мови