1. Словник української мови в 11 томах

завіяний

ЗАВІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заві́яти 3.

Завіяна вітром пилюка осідала йому на папір, скрипіла на зубах (Гончар, Південь, 1951, 106);

Під парканом осли корчі, будяки.. Все те тепер було сухе, ..завіяне снігом (Фр., IV, 1950, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завіяний — заві́яний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. завіяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до завіяти 3). Великий тлумачний словник сучасної мови