зав’ялювати

ЗАВ’Я́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАВ’ЯЛИ́ТИ, в’ялю́, в’я́лиш, док., перех. Повільно висушувати на повітрі, на сонці; в’ялити.

*Образно. І від сонечка не сховаєшся За відорану скибу: Зав’ялить тебе в полі сонечко, Як ту в’ялую рибу… (Рудан., Тв., 1956, 41).