загальновизнаний

ЗАГАЛЬНОВИ́ЗНАНИЙ, а, е. Який дістав визнання всіх.

Комуністична партія стала загальновизнаним вождем, вихователем і керівником народу (Рад. Укр., 25.Х 1957, 1);

Слухалися його [вантажника Григорія] беззаперечно: видно було, що він і справді начальник, у кожному разі — загальновизнаний авторитет (Смолич, V, 1959, 33);

Успіхи мічурінської біології загальновизнані, вони відомі кожному працівникові сільського господарства (Наука.., 12, 1963, 4).