1. Словник української мови в 11 томах

загальноосвітній

ЗАГАЛЬНООСВІ́ТНІЙ, я, є. Який дає загальну (не спеціальну) освіту.

Великий шлях зростання пройшла радянська загальноосвітня школа (Рад. Укр., 27.IX 1956, 1);

// Стос. до загальної освіти.

Поширення політичних і наукових знань підносить загальноосвітній, культурний рівень народу (Ком. Укр., 12, 1963, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загальноосвітній — загальноосві́тній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. загальноосвітній — [загал'нооусв’іт(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. загальноосвітній — -я, -є. Який дає загальну (не спеціальну) освіту. || Стос. до загальної освіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. загальноосвітній — Загальноосві́тній, -ня, -нє і загальноосві́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)